Як Україна вчиться не допустити ФАСП: від київського пілоту до тисяч навчених медиків

Зміст статті

У коридорі міської амбулаторії тиха черга. Молоді жінки стискають у руках обмінні картки, прислухаються до розмов і шукають просту відповідь: що безпечно для майбутньої дитини, а що – ні. У кабінеті сімейна лікарка відкриває планшет і пропонує коротке опитування: кілька запитань, які можуть змінити хід вагітності. За цим буденним ритуалом – нова логіка системи, де профілактика фетального алкогольного спектра порушень стає частиною рутинного прийому, а не рідкісним винятком.

Невидима статистика та видимі наслідки

Фетальний алкогольний спектр порушень – це не окрема хвороба, а ціла низка станів, що виникають через вплив алкоголю під час вагітності. Її найтяжчий прояв – фетальний алкогольний синдром, який поєднує характерні зовнішні риси, затримку росту та ураження нервової системи, а також труднощі з навчанням, увагою, пам’яттю та соціальною взаємодією. Спектр включає також частковий ФАС, алкогольний розлад нейророзвитку, нейроповедінковий розлад і пов’язані з пренатальним впливом алкоголю вроджені вади. Це медико-соціальна проблема з довгими тінями – від здоров’я дитини до витрат сім’ї, системи охорони здоров’я та суспільства. І водночас це рідкісний випадок у медицині, коли ризик повністю керований: профілактика можлива у 100% випадків.

Попри серйозність наслідків, в Україні бракує системного моніторингу та щорічного обліку, а частина вагітних жінок не отримує чіткої, перевіреної інформації щодо небезпек вживання алкоголю. За оцінками ВООЗ, у 2019 році поширеність ФАС становила 50 на 10 000 дітей – цифра, що спирається на дослідження та оцінки, а не на повний офіційний реєстр. За даними НСЗУ, у 2020-2024 роках діагноз «ФАС» встановлено 363 дітям, що орієнтовно відповідає близько 0,05 випадка на 1 000 дітей. Ці величини не слід прирівнювати одна до одної – вони віддзеркалюють різні методики збору даних і підтверджують головне: масштаб проблеми залишається недооціненим.

Тиша протоколів і голос практики

На папері протоколи виглядають стримано: стандартизовані інструменти скринінгу, які широко застосовують у світі (AUDIT-C, T-ACE, TWEAK), в Україні поки що не інтегровані у затверджені стандарти допомоги вагітним. Лікарі здебільшого спираються на загальні підходи та навчальні матеріали. Стандарт медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю» визначає обов’язковий скринінг за AUDIT у роботі з людьми із залежністю від алкоголю; до такої групи можуть належати і вагітні або жінки, що планують вагітність, якщо є відповідні показання. Водночас стандарт «Нормальна вагітність» не містить чітких кроків щодо оцінки вживання алкоголю, структурованого консультування та покрокового алгоритму дій.

Цей розрив між реальністю кабінету та паперовими рамками і став полем для змін. У 2025 році Центр громадського здоров’я розгорнув комплекс дій, які переносять профілактику зі сфери теорії в амбулаторну практику. Насамперед йдеться про пілотні рішення для коротких втручань на прийомі, коли кожна хвилина має значення, а кожне питання – потенційний запобіжник майбутнім проблемам дитини.

Точка входу: коротке опитування, довгий ефект

Щоб перетворити консультування на щоденний інструмент, Центр запропонував модель роботи з вагітними в амбулаторіях із використанням AUDIT-C та короткотривалих інтервенцій. Підхід апробували в київських медзакладах у межах ініціативи JA PreventNCD – спільної дії країн ЄС, спрямованої на зменшення тягаря неінфекційних захворювань. Результати пілоту мають лягти в основу рекомендацій для масштабування: від випробуваного алгоритму – до рутинної практики в закладах по країні. Модель спирається на швидкі, але доказові кроки: виявлення ризиків, коротка розмова, фіксація домовленостей та подальший контроль.

За оцінками ВООЗ, поширеність ФАС в Україні у 2019 році становила 50 на 10 000 дітей; за даними НСЗУ, у 2020-2024 роках діагноз «ФАС» встановлено 363 дітям. Профілактика ФАСП можлива у 100% випадків.

Ці числа – без емоцій, але з тяжінням фактів. Вони показують, чому короткі інтервенції важливі саме зараз: коли системного обліку бракує, найкращою відповіддю стає профілактика «тут і тепер». Формалізований інструмент з чіткими порогами ризику дозволяє лікарю діяти однаково в різних установах, а пацієнтці – отримувати послідовні поради незалежно від адреси амбулаторії.

Читайте також наші статті:

• Зустріч Зеленського і Туска в Києві: пам’ять, URC у Гданську та культурна відбудова – що домовлено?
• Як загинув майор поліції Володимир Розвадовський – шлях служби, полону і повернення

Людський фактор: коли метод перетворюється на розмову

Жодна модель не працює сама по собі – потрібні навички тих, хто запитує і чує відповіді. Дослідження обізнаності медичних працівників, проведене в рамках JA PreventNCD, показало: спеціальне навчання з теми ФАСП пройшли лише 15% респондентів. Тому Центр громадського здоров’я зробив ставку на практику спілкування: відбулися тренінги з технік мотиваційного інтерв’ю для підтримки здорової поведінки серед вагітних, зокрема відмови від алкоголю. Упродовж року запрацював і спеціальний онлайн-курс із мотиваційного консультування для роботи з вагітними – його пройшли понад 8 500 медичних працівників.

Ці кроки важливі не лише кількісно. Мотиваційне інтерв’ю знімає оцінні судження та переводить консультацію в площину партнерства: лікар знаходить спільну мову, фіксує маленькі зрушення, підтримує внутрішню мотивацію пацієнтки. У контексті ФАСП це критично: інколи достатньо кількох питань, аби змінити рішення на ранньому етапі та уникнути незворотних наслідків для дитини.

Карта співпраці: від кабінету до міста

Паралельно з навчанням вибудувалася інформаційна опора. Підготовлено та поширено матеріали для жінок і лікарів, проведено низку вебінарів для фахівців і широкої аудиторії. Встановлено робочі зв’язки з Департаментом охорони здоров’я КМВА, Київським міським ЦКПХ і керівниками медзакладів – це дало видимість темі та зібрало професійну спільноту навколо практичних кроків. Така взаємодія – не фон, а мультиплікатор: коли кожен учасник точно знає свою роль, профілактика не розчиняється між відділами і наказами.

Європейський контекст і місце України

Програма з профілактики ФАСП реалізується в рамках JA PreventNCD – спільної дії Європейського Союзу, що об’єднує 25 країн і понад 100 партнерів за підтримки програми EU4Health. Мета – зменшення впливу провідних факторів ризику: тютюну, алкоголю, нездорового харчування та низької фізичної активності, а також посилення профілактичних політик і практик. В Україні діяльність координує Центр громадського здоров’я МОЗ України, який впроваджує пілоти та підтримує розбудову рутинних практик у медичній системі.

Що далі: шлях від пілотів до стандарту

Найближча логіка розвитку – перевести напрацювання з київського пілоту у ширший масштаб і зафіксувати їх у стандартних операційних процедурах. На основі результатів апробації Центр громадського здоров’я готує рекомендації щодо подальшого впровадження моделі консультування з використанням AUDIT-C і короткотривалих інтервенцій. Водночас постає завдання гармонізувати практики зі стандартами, аби перехід від ініціативи до системи відбувся без втрат якості та з урахуванням ресурсів медзакладів.

• Розширення пілоту на інші регіони з урахуванням локальних ресурсів і навантаження на первинну ланку
• Інтеграція скринінгу та консультування у клінічні маршрути й електронні системи
• Безперервне навчання та оновлення матеріалів з урахуванням зворотного зв’язку медиків

Лінія відповідальності: між запитанням і відповіддю

ФАСП – історія про рішення, прийняті до народження дитини, і про систему, що має підставити плече вчасно. Україна робить кроки, які видно і в кабінеті лікаря, і в навчальних кабінетах, і на нарадах у департаментах. Питання не в тому, чи є інструменти, а в тому, як швидко вони стануть нормою для кожної вагітної. Від одного короткого запитання може залежати довге життя без ускладнень – і тепер у медиків є алгоритм, щоб це запитання було поставлене правильно.