До кінця доби 22 лютого: як подати на конкурс з утвердження ідентичності й отримати до 600 тисяч грн у 2026 році?

До кінця доби 22 лютого: як подати на конкурс з утвердження ідентичності й отримати до 600 тисяч грн у 2026 році?
Зміст статті Зміст статті

У лютневий вечір, коли робочий день добігає кінця, в електронній системі з’являються нові заявки – кожна з них претендує на зміну правила гри у своїй громаді. Керівники проєктів перечитують бюджети, зважують ризики воєнного часу та уточнюють партнерства по регіонах. Цей конкурс звучить без гучних слів, але говорить мовою справи: зміцнити те, що тримає країну разом. А до кінця доби ще є час натиснути «подати» і зробити крок до реалізації задуму у 2026 році.

Годинник відліку: останні години конкурсу

Прийом пропозицій триває до кінця доби 22 лютого – це ключовий дедлайн для інститутів громадянського суспільства, які прагнуть посилити ідентичність та стійкість громад. Йдеться про Конкурс з визначення проєктів з утвердження української національної та громадянської ідентичності, що передбачає фінансову підтримку у 2026 році для реалізації найкращих ідей. Конкурсні матеріали подаються українською мовою через електронну систему проведення конкурсу, а зміст має чітко відповідати визначеним пріоритетам. Розробники проєктів розуміють: у фокусі – не тільки креативність ідеї, а й реалістичний план дій у складних умовах воєнного часу. Кожна заявка має довести, що інвестиція держави конвертується у суспільний ефект, вимірюваний у зміцнених спільнотах, нових практиках і відповідальній громадянській позиції.

Конкурс створює рамку, в якій дієві ініціативи отримують можливість масштабування, а громади – реальний результат партнерства держави та громадянського суспільства. Пріоритет – довести життєздатність ідеї не лише в одному місті чи області, а на рівні країни, де потреби різні, але мета спільна.

Правила гри без дрібного шрифту

Бюджетні умови визначено чітко: максимальна сума фінансової підтримки – 600 тисяч гривень на один проєкт за рахунок державного бюджету. Обов’язковий внесок громадської організації – не менше 15 відсотків від загальної суми коштів, потрібних для виконання проєкту. У кошторис дозволено включати лише ті видатки, які передбачені законодавством для бюджетного фінансування, і вони мають бути безпосередньо зумовлені характером та специфікою заходів. Така рамка відсікає випадкові або надмірні витрати й фокусується на ефекті для суспільства, що можна обґрунтувати та перевірити.

Сам підхід зобов’язує заявників одразу мислити в категоріях прозорості та підзвітності. Кожна цифра в бюджеті повинна працювати на мету – від логістики та експертної підтримки до інформаційних кампаній і безпекових протоколів для учасників. Помилки тут коштують не лише відхиленої заявки, а й втраченої можливості посилити спільноти по всій країні.

Що в пріоритеті: шість напрямів впливу

Предмет конкурсу – не про розмиті меседжі, а про конкретні завдання. Визначено шість пріоритетних завдань, на які мають відповідати проєкти:

  • Формування української громадянської ідентичності у населення на основі суспільно-державних цінностей.
  • Формування оборонної свідомості та громадянської стійкості.
  • Популяризація історії України: боротьба за самовизначення і державність, постаті українського державотворення, ветерани війни, Захисники та Захисниці, які полягли за незалежність і територіальну цілісність, а також українці, чиї досягнення увійшли до світової історії.
  • Розвиток критичного мислення та медіаграмотності.
  • Формування української ідентичності серед громадян за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, а також на прилеглих до них територіях.
  • Популяризація та збереження культурної спадщини й цінностей України.

Ці напрями фіксують рамку смислів і дій: від освіти та історичної пам’яті до практик стійкості й захисту. Успішні заявки будуть тими, що покажуть достовірний механізм впливу – із чіткими аудиторіями, партнерами, календарем активностей та вимірюваними результатами.

Масштаб має значення: загальнодержавний рівень

Організації можуть подати кілька пропозицій, проте кожна з них має відповідати вимогам масштабу. Критерій прозорий: загальнодержавний рівень – щонайменше 9 регіонів, де залучаються представники не менше однієї третьої областей України, включно з Автономною Республікою Крим, Києвом та Севастополем. Альтернатива – проєкти або заходи, що реалізуються на території більшості областей країни. Поза цими рамками – локальні ідеї, які варто доопрацьовувати для ширшого ефекту.

Така вимога не лише про географію, а й про репрезентативність досвіду. Проєкт, що працює у 9-12 регіонах, здатний виявити різні контексти та запропонувати рішення, які не «ламаються» за межами однієї громади. Це також тест на організаційну спроможність – партнерство, логістику, стандартизацію контенту та управління ризиками.

Читайте також наші статті:

Людський вимір: як це змінює громади

За сухими цифрами стоять люди – вчителі, волонтери, ветерани, молодь, лідери місцевих ініціатив. Для них цей конкурс – можливість підсилити вже діючі практики або запустити нові, які поєднають історичну пам’ять із сучасною освітою, медіаграмотністю та безпекою учасників. Проєкти, спрямовані на роботу з українцями за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, створюють містки взаємодії, що тримають зв’язок зі спільнотами попри кордони та лінії фронту. Головне – показати реальний механізм масштабування, щоб точковий успіх перетворився на системне рішення.

Прийом заявок триває до кінця доби 22 лютого; підтримка у 2026 році може сягати до 600 тисяч гривень на проєкт; обов’язковий внесок організації – не менше 15 відсотків; кожна ідея має охоплювати щонайменше 9 регіонів загальнодержавного рівня або більшість областей.

Ці параметри формують рамку очікувань і допомагають авторам зосередитися на головному – суспільній користі. І якщо фінальна мета звучить широко, то інструменти мають бути гранично конкретними: тренінги, цифрові платформи, експедиції пам’яті, інформаційні кампанії, протоколи безпеки і прозора звітність.

Погляд ширше: підтримка у 2026 році і контекст воєнного стану

Фінансування закладене на 2026 рік, що відкриває простір для якісної підготовки – від переговорів із партнерами до верифікації цільових аудиторій і тестування інструментів. В умовах воєнного стану конкурсний підхід робить акцент на життєздатності проєктів: здатності працювати при зміні безпекової ситуації, з урахуванням регіональних відмінностей і ризиків. Тут важлива не лише креативність, а й дисципліна планування – дорожні карти, процедури, диверсифікація каналів комунікації, підготовка фасилітаторів та інструкторів. Саме так ідея перетворюється на практику, а практика – на зміни, які можна зафіксувати у звітах і відчути в повсякденні громад.

Безпека і воєнний стан: вимоги до опису

В описі проєкту обов’язково має бути пояснено, як забезпечуватиметься виконання завдань і досягнення очікуваних результатів у разі зміни безпекової ситуації в умовах воєнного стану. Також потрібно деталізувати рівень забезпечення безпеки учасників – від процедур евакуації до алгоритмів переходу в онлайн-формати, якщо того вимагатимуть обставини.

Що далі: коротка дорожня карта та дедлайни

Коли часовий ресурс обмежений, важить фокус. Заявникам варто перевірити відповідність кожного елемента вимогам конкурсу – від мови подання до фінансової дисципліни. План дій має бути конкретним і послідовним – з урахуванням масштабу, пріоритетів та безпеки.

  • Подати пропозицію до кінця доби 22 лютого через електронну систему, дотримуючись вимоги подання українською мовою.
  • Забезпечити загальнодержавний рівень (щонайменше 9 регіонів або більшість областей) і чітку відповідність шести пріоритетним завданням.
  • Сформувати кошторис із дотриманням лімітів (до 600 тисяч гривень) і співфінансування (не менше 15 відсотків), включаючи лише видатки, дозволені законодавством, та описати вимоги безпеки в умовах воєнного стану.

Фінальна пряма: вибір, що формує ідентичність

На фініші залишається головне запитання: як ідея перетвориться на результат, відчутний для людей у різних регіонах країни? Відповідь – у дисциплінованому плануванні, партнерствах і відповідальності за кожен крок. Цей конкурс не лише про фінансування – він про спільну рамку смислів, що зміцнює націю. До кінця доби ще можна встигнути; далі – час на підготовку до 2026 року, де кожна гривня і кожна дія мають працювати на спільний знаменник. І якщо є ідея, що здатна згуртувати людей, зараз саме той момент, аби дати їй масштаб.

Автор Порталу Netora Media

Авторка пізнавальних матеріалів та незвичних фактів

Юлія Кулик — авторка, яка спеціалізується на пізнавальному контенті та незвичних фактах. Вона захоплюється наукою, історією, побутовими феноменами, культурними особливостями та маловідомими подробицями, які рідко зустрічаються у звичайних інформаційних матеріалах. Юлія має багаторічний досвід у популяризації знань: вона вміє знаходити у відкритих джерелах найцікавіші фрагменти, перевіряти факти й подавати їх так, щоб читач отримував не просто інформацію, а вау-ефект. Її статті часто стають відповіддю на запитання, які ми ніколи не ставили, але завжди хотіли знати. На Netora Media Юлія відповідає за розділ «Цікаві факти», де розкриває незвичні явища, дивні події, нетипові історії та пояснює їх простою, захопливою мовою. Її матеріали — це мікс наукового пояснення, гумору, подиву та практичних знань.

Статті автора:
Усі статті автора arrow
Цікаві факти

Цікаві факти про собак: від древніх союзників до сучасних чотирилапих професіоналів

Здається, що про собак уже знають усе. Але цікаві факти про собак доводять протилежне: унікальні відбитки носа, третя повіка, нюх, який використовують у суді, космічні місії, породи-рекордсмени й навіть «шосте відчуття» перед б...

Цікаві факти

Цікаві факти про Японію, країну дисципліни, довголіття й поваги до інших

Японія здається фантастичною вигаданою реальністю, але за роботами, хмарочосами й сакурою стоять дуже конкретні щоденні звички. Цікаві факти про Японію показують, як поєднати дисципліну й повагу до традицій з комфортом та довго...

Цікаві факти

Цікаві факти про Лесю Українку, які змінюють сформований у школі образ поетеси

Хрестоматійний образ кволої нещасної поетеси приховує яскраву, сучасну й дуже вольову жінку. Цікаві факти про Лесю Українку розповідають про дівчину з інтелігентного роду, поліглотку, піаністку й фольклористку, учасницю соціал-...

Читайте також