«Батьківщина-мати» під ударом: як постраждав «Зал слави» Національного музею історії України у Другій світовій війні

Зміст статті

Київ здригнувся від серії вибухів під час масованої ракетно-дронової атаки 3 лютого, коли над містом гули сирени, а відлуння відбивалося від схилів Дніпра. На узвишші біля монумента «Батьківщина-мати» працівники у касках уже зранку розмічали стрічками небезпечні ділянки. Усередині «Залу слави» Національного музею історії України у Другій світовій війні фахівці ретельно фіксували кожну тріщину, кожен уламок скла, кожен збитий фрагмент облицювання. Поруч чергували поліцейські та технічні служби – простір поступово укладали в порядок, щоби без зайвих ризиків перейти до оцінки збитків.

Хвиля, що торкнулася пам’яті

Унаслідок ударів, які пролунали в Києві, Харкові та на Харківщині, Сумах, Сумському районі та Конотопі, Дніпрі й у Запорізькій області, під вогнем опинилися житлові будинки та сотні об’єктів цивільної інфраструктури, а також пам’ятки культурної й історичної спадщини. Вибухова хвиля пошкодила зал слави музею – об’єкт, що має статус памʼятки науки і техніки місцевого значення. На місці працюють профільні служби: музейні фахівці, поліція та інженерні бригади здійснюють фіксацію пошкоджень, фото- і відеодокументацію, а також первинну оцінку збитків. Після завершення обстеження буде визначено обсяг і послідовність відновлювальних робіт – від укріплення небезпечних зон до реставрації ушкоджених елементів меморіального простору.

Цей удар – частина ширшої атаки, що зачепила міста і села в кількох регіонах, створивши «ланцюг» руйнувань у різних точках країни. За інформацією з місця події, ключовим завданням залишаються безпека відвідувачів і персоналу, межування небезпечних ділянок та оперативна оцінка стану несучих конструкцій. Попередні висновки фахівців ляжуть в основу проєкту відновлення, який узгоджуватимуть із відповідальними органами охорони культурної спадщини. Музей інформує, що продовжує виконувати свою місію, адаптуючи роботу до безпекової ситуації.

Перші години після тиші

Заступник міністра культури Іван Вербицький прибув на локацію невдовзі після атаки та координував дії на місці. За його повідомленням, пошкодження зафіксовано у «Залі слави» на підніжжі монумента, а першочерговими залишаються безпека простору, повна інвентаризація наслідків і підготовка до відновлення меморіалу. Паралельно служби перевіряють прилеглі локації на предмет прихованих ушкоджень, щоб уникнути вторинних руйнувань або травм. До процесу залучено реставраторів та інженерів, які вже мають досвід роботи з об’єктами великої культурної цінності.

Міністерка культури, Віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики України Тетяна Бережна наголосила, що це вже другий випадок ушкодження музею внаслідок російських обстрілів. Її заяви акцентують на системності атак проти культурної спадщини та необхідності міжнародної реакції, яка включає санкційний тиск і посилення ППО. У міністерстві також підкреслили, що Міністерство культури України вдячне Силам оборони за постійний захист, а сам музей продовжує роботу відповідно до актуальних протоколів безпеки. Це важливий сигнал для відвідувачів і партнерів: інституція тримає свій фронт.

«Це вже другий випадок пошкодження музею внаслідок російських атак. Цього разу зафіксовані значні ушкодження елементів меморіального простору. Росія продовжує атакувати українців. Вона намагається знищити й нашу культуру. Удар по музею — це цинічний злочин проти історії та спільної для світу пам’яті, який потребує консолідованої відповіді міжнародної спільноти. Зокрема, через посилення санкцій проти росії та надання Україні додаткових засобів протиповітряної оборони. Від початку повномасштабного вторгнення росія пошкодила або зруйнувала понад 1 680 пам’яток культурної спадщини та тисячі об’єктів культурної інфраструктури. Ми працюємо над їх відновленням разом із міжнародними партнерами».

Ця заява окреслює масштаби проблеми – від конкретного ушкодження у Києві до загальнонаціональних втрат. Згадана цифра понад 1 680 пам’яток культурної спадщини демонструє системний характер руйнувань. Заклики щодо додаткових засобів протиповітряної оборони та подальшого санкційного тиску мають на меті знизити ризики повторних ударів і зберегти культурні інституції від подальших втрат. У відповідь українські та міжнародні партнери координують підтримку, зокрема експертну та матеріально-технічну, потрібну для консервації і реставрації.

Культура під прицілом

Атака 3 лютого підсвітила вразливість культурних просторів, що лишаються частиною міської тканини та маршрутом тисяч відвідувачів. У мирний час у залах музею збиралися школярі й дослідники, туристи й ветерани; тепер на тому ж місці працюють інженери з лазерними рівнями та реставратори, фіксуючи найменші деформації. Для родин, що планували екскурсії, важливо розуміти: заклад працює, але з адаптованими правилами безпеки і маршрутами, які не загрожують людям. Водночас кожен такий удар – це додаткові години роботи фахівців і додаткові витрати на захист експозицій.

Українські урядові структури повідомляють, що з початку повномасштабної війни пошкоджено або зруйновано значний пласт культурних об’єктів – від музейних просторів до місцевих бібліотек і будинків культури. Такий контекст пояснює, чому питання захисту закладів культури посідає окреме місце в державній політиці безпеки. Паралельно триває підготовка проєктів консервації, із залученням експертів і донорів, з фокусом на мінімізацію подальших втрат. За цих умов музейники виконують одразу дві ролі – дослідників і хранителів, що документують завдану шкоду, й менеджерів відновлення.

Читайте також наші статті:

• В ночі й на світанку: що відомо про атаку РФ 3 лютого – 9 поранених, удари по енергетиці й житлу
• Юрій Нікула: третя річниця пам’яті. Як Бахмут став останнім боєм сержанта ДПСУ?

Коріння і щит пам’яті

Національний музей історії України у Другій світовій війні заснований у 1974 році, і відтоді його колекція послідовно розкриває події цієї війни в Україні, що забрала життя до десяти мільйонів її мешканців. У ширшому сенсі інституція представляє боротьбу українців за державність у контексті обох світових війн і нинішньої російсько-української війни. У період повномасштабного вторгнення музей розпочав переосмислення своєї ролі – оновлює експозиційні підходи, посилює роботу з усною історією, розвиває освітні програми. Цей процес уже має видимий символічний вимір – заміна радянської символіки на щиті монумента «Батьківщина-мати» на Тризуб у 2023 р., що стала знаковим кроком у публічному просторі. Сучасні виклики спонукають музей бути не лише сховищем артефактів, а й місцем, де зберігається і осмислюється досвід спротиву.

Місія музею та її еволюція

Сьогодні пріоритетом стає збереження як матеріальної, так і нематеріальної спадщини – від предметів і документів до свідчень очевидців. В умовах воєнного часу команда музею посилює цифрову документацію, співпрацює з партнерами для обміну експертизою та впроваджує тимчасові рішення для безпеки фондів. Такий підхід дає змогу одночасно охороняти колекції та продовжувати просвітницьку місію навіть за обмежень і небезпек.

Карта ранку: удари по містах і селах

У день атаки вибухи пролунали в Києві, у Харкові та на Харківщині, у Сумах, Сумському районі та Конотопі, у Дніпрі та в Запорізькій області, а також в інших регіонах. Під ударом опинилися житлові будинки, об’єкти цивільної інфраструктури, культурні та історичні пам’ятки. Ця географія вкотре підкреслює невибірковість ударів і необхідність системного захисту не лише критично важливих мереж, а й місць пам’яті, відвідуваних тисячами людей щороку. У Києві епіцентром уваги став меморіальний комплекс біля «Батьківщини-матері», де ушкодження отримав «Зал слави».

На місцях триває робота оперативних груп, які оцінюють стан будівель і споруд, визначають пріоритети укріплення та локалізують небезпечні ділянки. Результати оглядів стануть основою для рішень щодо подальших кроків – від тимчасової консервації до поетапної реставрації. Комунікація з громадськістю відбувається у форматі регулярних оновлень, аби люди розуміли, які простори відкриті, а де діють обмеження.

Що далі: від інвентаризації до реставрації

Після завершення первинних оглядів профільні служби сформують план відновлення – із деталізацією робіт, калькуляцією витрат і графіком виконання. Відомство наголошує, що пріоритет надається безпеці відвідувачів та персоналу, а також цілісності меморіального простору. Урядові структури вказують на важливість міжнародної підтримки – від експертних консультацій до матеріальної допомоги для реставраційних робіт і захисних рішень.

• Оперативна фіксація пошкоджень та інженерні обстеження несучих конструкцій.
• Планування підготовки до відновлення з пріоритезацією безпеки та консервації.
• Залучення партнерів і ресурсів, включно з технічними засобами та підтримкою для підсилення захисту.

Пам’ять, що тримається на людях

Попри ушкодження, музей залишається відкритим до діалогу з відвідувачами і спільнотою, продовжуючи виконувати свою місію розповідати правду про війну та її ціну. В основі стійкості – люди, які зберігають артефакти, впорядковують інформацію й готують експозиції до безпечного повернення відвідувачів. Кожна зафіксована тріщина стане нагадуванням про день, коли історія знову відчула подих війни поруч із собою. Водночас кожен крок до відновлення – це вклад у те, щоби пам’ять не переривалася і продовжувала бути суспільним щитом. Чи стане цей удар точкою для ще більшої консолідації зусиль на захист культури – відповідь уже пишеться у спільних діях фахівців і партнерів.