Партнерство з Данією для цивільного захисту: що стоїть за угодою МВС та DEMA і чому це важливо зараз?

Зміст статті

Київ зустрічав іноземну делегацію зимовим повітрям і тривожними новинами з повітря, але в залі переговорів панувала зосередженість – йшлося про життя, які щодня рятують під сирени тривог. На столі – документи про співпрацю, на екранах – карти ризиків і дані Ситуаційного центру МВС. Кілька годин перемовин і технічних презентацій завершилися підписами, що формалізують новий рівень взаємодії між українськими та данськими рятувальниками. Це партнерство не про дипломатичні реверанси – воно про інструменти, навчання і спроможності, що безпосередньо впливають на швидкість і безпечність реагування.

Там, де секунди вирішують усе

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко та Голова ДСНС України Андрій Даник провели зустріч з делегацією Королівства Данія на чолі з Міністром з питань стійкості та готовності Торстеном Шаком Педерсеном. Результат – угода про партнерство між Державною службою України з надзвичайних ситуацій та Данським агентством з надзвичайних ситуацій (DEMA), яка має пришвидшити обмін досвідом і підсилити практичну взаємодію. Україні вже передано 190 одиниць техніки – інженерної, автомобільної, пожежної та плавзасобів, а також комплектувальні й інше обладнання для потреб підрозділів. Особливий акцент зроблено на підготовці кадрів: у Данії пройшли навчання 130 рятувальників, які повернулися з практичними навичками, адаптованими до умов війни. Партнери підкреслили, що кожна надана машина і кожен навчений фахівець – це додаткові хвилини, які рятують життя під час реальних операцій. Саме тому нова угода фокусується не лише на постачанні ресурсів, а й на методиках, тактиках і взаємній підтримці в кризових ситуаціях.

До складу данської делегації увійшли члени парламенту, керівництво DEMA та представники Посольства Королівства Данія в Україні – сигнал, що співпраця має як урядовий, так і практичний рівень. Українська сторона наголосила на ефективному використанні допомоги: інженерна техніка лягла в основу спеціалізованих загонів, а обладнання працює на захист критичних об’єктів у різних регіонах. Обидві сторони домовилися наростити темп обміну знаннями – від спільних тренінгів до обговорення алгоритмів реагування в умовах масованих атак. Контури нового партнерства прості й прагматичні: більше спільних процедур, більше навичок, більше стійкості. Усе це – з розумінням, що виклики ескалують і потребують рішень тут і зараз. За словами сторін, підписані документи мають працювати не в перспективі, а відразу після зустрічі.

Цивільний захист під прицілом: цифри війни

Україна живе в режимі перманентної небезпеки – фіксується близько 200 обстрілів щодня, серед яких дрони, ракети та авіаційні бомби. Удар 24 січня 2026 року вивів з ладу частину теплової інфраструктури столиці: третина столичних будинків – близько 4 тисяч – тимчасово залишалися без тепла. Пошкоджень зазнали теплоелектростанції та інші енергетичні об’єкти, що ускладнило роботу екстрених служб і комунальних бригад. У відповідь МВС системно посилює підрозділи ДСНС, формує додаткові рятувальні загони та тестує нові тактичні підходи, які зменшують ризики для персоналу. Це не лише про швидкість – це про стандарти безпеки на операціях під час тривалих повітряних тривог. Скоординовані рішення дозволяють утримувати функціональність міського життя навіть у моменти пікових загроз. І саме під такі виклики налаштована логіка нової українсько-данської взаємодії.

Дані не залишають простору для ілюзій: ворог б’є по інфраструктурі, що підтримує базові послуги для мільйонів людей. Кожен додатковий генератор, кожен навченний спеціаліст і кожна спеціалізована машина скорочують час відновлення й підвищують шанси уникнути каскадних збоїв. Саме тут партнерські програми з Данією закривають критичні розриви – від інженерної техніки до тактичних протоколів у містах, де обстріли повторюються. Зміцнення спроможностей рятувальників – це стратегія, що напряму зменшує людські втрати. Тому домовленості, скріплені підписами в Києві, фактично конвертуються у години тепла та світла для мешканців. І головне – у збережені життя, що є кінцевою метою всієї системи цивільного захисту.

Люди і техніка: робота під сирени

Після останніх ракетних влучань у столиці на дахах і промислових щитах працювали спеціальні підрозділи верхолазів ДСНС – вони виконували завдання на висоті 27-60 метрів, на слизьких поверхнях і під постійним ризиком повторних атак. На іншому кінці країни водолази-рятувальники провели шестиденну операцію в крижаній воді та за температури до мінус 15 °C, допомагаючи енергетикам усувати пошкодження на об’єкті. У щоденній роботі рятувальники комбінують досвід з новою технікою: БПЛА та роботизована техніка дозволяють гасити пожежі і розбирати завали без зайвого ризику для людей навіть під час тривог. Ці сценарії – не винятки, а нова норма, яку формують обставини війни. Підписана угода із DEMA покликана пришвидшити обмін практиками саме в таких складних операціях. Для рятувальника це означає більше безпечних інструментів і чіткіші протоколи, а для громад – швидше відновлення після ударів. І кожен день додає нові кейси, якими варто ділитися з партнерами.

«Україна щодня переживає близько 200 обстрілів дронами, ракетами та авіаційними бомбами… Основні свої зусилля ми спрямовуємо на збереження життя громадян… посилюємо підрозділи ДСНС та створюємо нові рятувальні загони», – Ігор Клименко.

Ця цитата відбиває ключову логіку української системи безпеки: адаптація до постійного тиску й одночасне нарощування стійкості. Вона також пояснює, чому міжнародне партнерство сприймається не як допомога «на всяк випадок», а як частина спільної архітектури безпеки. Коли технології і підготовка фахівців з різних країн зводяться в єдину методику, ефект множиться. Данські експерти класифікують подібні операції за рівнями ризику і пропонують методи, що знижують людський фактор у критичних моментах. Українські колеги, своєю чергою, привносять досвід роботи під вогневим впливом. Разом це формує нову норму професійної взаємодії, де відпрацьовані кроки зберігають секунди – а секунди зберігають життя.

Інфраструктура готовності: від Ситуаційного центру до 112

Іноземна делегація ознайомилася з цілодобовою роботою Ситуаційного центру МВС, який координує екстрені служби під час надзвичайних ситуацій – від моніторингу до ухвалення оперативних рішень. Україна запровадила диференційовану систему оповіщення, що розділяє час тривог для міст і районів, скорочуючи вимушені простої бізнесу, освіти, медицини та об’єктів цивільної інфраструктури. Паралельно працює Служба 112, яка за останні два тижні опрацювала близько 70 тисяч звернень щодо відсутності електро-, водо- та теплопостачання у столиці – окрім класичних викликів з питань надзвичайних ситуацій. МВС у години енергетичної кризи перерозподілило сили, забезпечивши збільшення кількості патрулів на 30% у пунктах незламності та обігріву. За таких підходів у низці регіонів зафіксовано зниження рівня злочинності, а громадяни щоденно отримують інструкції з безпеки – від дій під час обстрілів до підготовки до блекауту. Усе це – елементи однієї системи, яка зшиває оперативну реакцію, комунікацію з громадянами і підтримку критично важливих сервісів. І саме така системність була у фокусі розмов з данськими партнерами.

«Ми готові поділитися з колегами з Данії своїм унікальним досвідом щодо створення такого центру та навичками реагування в умовах війни», – Ігор Клименко.

Читайте також наші статті:

• Раннє виявлення чи згаяний час? Офіційні дані України про рак і план дій для скринінгу
• Життя заради життя – історія сержанта Івана Хмельницького, який рятує на висоті під час війни

Передача методик і технологічних підходів – це не тільки про імідж, а про створення узгоджених протоколів, що можуть бути застосовані в різних країнах. Коли системи оповіщення та диспетчеризації сумісні за логікою, легко масштабувати взаємодію в кризові періоди. Саме тому український досвід цікавить партнерів: він перевірений війною, а отже максимально наближений до «стрес-тестів» реальності. У відповідь Данія пропонує технологічну й навчальну підтримку – взаємність, яка підсилює обидві сторони. Така кооперація закладає підвалини для більш широких регіональних рішень у сфері цивільного захисту. І в цьому – практичний сенс міжнародної солідарності.

Підписи, які відкривають двері

З українського боку документ підписав Голова ДСНС Андрій Даник, з данського – генеральний директор DEMA Кеннет Педерсен. Данська сторона наголосила: співпраця триває не перший рік і включає постійні візити навіть в умовах воєнного стану. На практичному рівні інженерна техніка, надана Данією, стала «кістяком» українських інженерних загонів, а інше обладнання застосовується для захисту об’єктів. Пріоритет – взаємне стажування, спільні тренінги та узгодження алгоритмів роботи під час складних надзвичайних ситуацій. Партнери підтвердили зацікавлення в подальшій тісній взаємодії, що включає методичну допомогу і практичні обміни. Усе це спрямовано на підвищення рівня готовності систем цивільного захисту обох держав. І кожен елемент цієї угоди має прикладний вимір – від класів для навчання до складів з технікою.

Що саме вже надано Данією

Українська сторона офіційно подякувала за 190 одиниць техніки різного призначення, комплектуючі й інше обладнання, які направлено у підрозділи ДСНС. Важливою складовою є підготовка 130 рятувальників у Данії, що суттєво підсилило професійну базу реагування. Данські партнери повідомили, що протягом 2024-2025 років Україна отримала пакет допомоги близько 20 млн євро у сфері цивільного захисту. Заявлено про готовність підтримувати обмін досвідом і надалі, зокрема щодо управління ризиками та безпечного застосування нових технологій під час операцій. Ці ресурси і знання вже інтегровані у щоденну роботу українських служб. А укладена угода закріплює механізми, які роблять співпрацю системною та прогнозованою.

«Ми пишаємося тим, що наша країна посилено підтримує Україну, у тому числі у сфері цивільного захисту… Упродовж 2024-2025 років ми надали пакет допомоги у розмірі близько 20 млн євро», – Торстен Шак Педерсен.

Це публічне підтвердження фінансового виміру співпраці та готовності Данії розвивати напрямок цивільного захисту. Воно також окреслює рамки стабільності: допомога не одноразова, а розподілена у часі й прив’язана до конкретних потреб. Для України це означає можливість планувати навчання, логістику та технічне переоснащення. Для Данії – доступ до унікального досвіду реагування в умовах війни і вдосконалення власних протоколів. Такі симетричні вигоди підсилюють довіру, що є ключем у довгострокових програмах. І зрештою формують міцну мережу партнерства, стійку до турбулентностей.

Що далі: горизонти співпраці

Угода між ДСНС і DEMA – це рамка для майбутніх проєктів, які мають конвертуватися в реальні навички та ресурси. Йдеться про спільні навчання, адаптацію методик до умов інтенсивних обстрілів і координацію дій служб під час масштабних інцидентів. Український Ситуаційний центр і система оповіщення можуть стати основою для спільних пілотів у сфері моніторингу та аналітики. Водночас розширення парку техніки і модернізація стандартів безпеки на операціях залишаються пріоритетом. Подальша робота служби 112 та комунікаційних підходів із громадянами також інтегрується в ширшу матрицю стійкості. Очікування обережні, але конкретні: партнерство має зменшувати вразливості та скорочувати час реагування. А головне – робити кожне втручання рятувальників безпечнішим і більш ефективним.

• Поглиблення обміну даними та стандартів між Ситуаційним центром МВС і DEMA
• Спільні тренінги для підрозділів ДСНС із фокусом на високоризикові операції
• Планове дооснащення інженерних і пожежно-рятувальних підрозділів сучасною технікою

Лінія витривалості

Підписані в Києві документи – це не формальність, а інструмент, що працює на полі реальних викликів. Коли міста переживають масовані атаки, а енергетики борються за стабільність мереж, ціну мають підготовка, злагодженість і технології. Українсько-данське партнерство зводить ці елементи в єдину систему, де кожен крок підсилює інший. Чи достатньо цього, аби перекрити весь спектр ризиків? В умовах війни відповідь ніколи не буває остаточною – але кожна додаткова спроможність наближає момент, коли тривога звучатиме рідше, а відновлення триватиме швидше.