Водолаз-сапер Андрій Власенко: офіцер ДСНС із Черкащини, який брав участь у шестиденній підводній операції

Зміст статті

03 лютого 2026 року о 18:00 команда проєкту «Герої» представила історію, що починається не з гучних фанфар, а з тиші води, де вирішуються долі завдань і людей. У фокусі – водолаз-сапер Андрій Власенко, офіцер, для якого глибина стала робочим середовищем. Під товстим шаром криги й у непрозорій воді зливаються навички, холодний розрахунок та довіра до команди. Кожен рух вивірений, кожне рішення – зважене, адже тут ціна помилки надто висока.

Вода, що не прощає помилок

Андрій Власенко – полковник служби цивільного захисту і начальник групи спеціальних робіт підвищеної складності на водних об’єктах аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Черкаській області. Його робота – це підготовка, вихід на завдання, контроль за дотриманням процедур і повернення всієї групи на поверхню. Під водою засоби зв’язку обмежені, а середовище – мінливе, тож відпрацьована взаємодія тут важливіша за будь-які гасла. Рятувальники діють покроково: спуск, дослідження, ідентифікація небезпеки, подальші дії. Кожен етап – це баланс між швидкістю та безпекою, де перевага завжди за безпекою. Саме завдяки цьому водолази повертаються, а завдання – виконуються.

У кожному виході під воду є невідомість навіть там, де, здавалося б, усе вже обстежено. Тому команда працює за жорсткими регламентами, а керівники операцій із поверхні відстежують хід робіт і коригують дії. Так вибудовується ритм підводного чергування: методичність, дисципліна та чітка роль кожного. У цій точці сходяться досвід, знання гідрології та розуміння того, що безпека – це спільне рішення, що приймається щосекунди.

Шлях у професію: спорт, навчання, вибір глибини

У 1998 році Андрій прийшов у систему ДСНС через Черкаський інститут пожежної безпеки, де опанував базові дисципліни й загартував характер у пожежно-прикладному спорті, здобувши звання майстра спорту. Вода, знайома з дитинства, стала професійним вибором тоді, коли з’явилася пропозиція служити у водолазному підрозділі. Тренування, фахова спеціалізація та внутрішня готовність працювати у складних умовах визначили подальший маршрут. За спиною – не лише досвід, а й підтримка родини: дружини, доньки та мами, для яких кожне повернення з роботи – очікуваний ритуал. Поруч – колектив, який мотивує тримати планку, вчитися новому та ділитися набутим. Так формується стійка професійна ідентичність: коли служба – це і робота, і спосіб мислення.

«Я не очікував, що буду водолазом, але там, де я виріс, були водойми. І це мені дуже-дуже подобалось. Коли запропонували йти на службу до водолазного підрозділу, я впевнено сказав “так”.»

Цей вибір став основою для десятків підводних виходів і складних завдань, де важливі не гучні назви, а конкретні результати. Власенко не приховує: під водою завжди є ризик, але контроль і дисципліна дозволяють його зменшити. Професійний шлях збудований на щоденному навчанні, яке не закінчується після отримання погону чи звання. Середовище змінюється – змінюються й підходи, інструменти, деталі тактики. І на цьому тлі людська підтримка – родини та колег – стає тим невидимим, але важливим фактором витривалості.

Команда під поверхнею: як працюють водолази-рятувальники

Сюжет «Героїв» показує, як водолази готуються до спусків, відпрацьовують алгоритми пошуку та знешкодження вибухонебезпечних предметів, а також працюють у крижаній воді під час ліквідації наслідків обстрілів. Це не романтика глибин, а дисципліна і повторюваність дій, що у підсумку дає контроль над ризиками. У кадрі – спорядження, сигнали, страхування, поверхнева підтримка, без якої підводні операції просто неможливі. Команда дихає в унісон і чує одне одного навіть крізь товщу води – так формується колективна безпека. Коли завдання завершено, рятувальники проходять декомпресію емоцій: короткий підсумок, аналіз рішень і підготовка до наступного виходу. Саме в цій рутині народжується стабільний результат.

«На службі в нас – один девіз: не можна ризикувати, якщо ти не думаєш. Головне – безпека праці, тоді все буде добре».

Ці слова відбивають реальність професії, у якій імпровізація можлива лише в межах правил. Безпечна робота – не абстракція, а десятки маленьких рішень, що приймаються у правильній послідовності. Від якості цього ланцюжка залежить не тільки успіх місії, а й життя кожного учасника. І саме так формується той рівень довіри, коли команда віддає себе завданню, знаючи, що з поверхні її дії бачать, розуміють і страхують.

Читайте також наші статті:

• 48 годин ультразвуку на шкірі: як WITEC перенесе діагностику з лікарень додому
• 48-годинне носиме ультразвукове зображення: новий етап домашньої кардіодіагностики від SMART і партнерів

Стандарти підготовки і тренування водолазів ДСНС

У підрозділах ДСНС тренування будуються на повторах і дисципліні: спорядження, зв’язок, сигнали, контроль глибини та часу, взаємодія з поверхнею. У випуску показано, як ці елементи переходять у реальні завдання: пошук, ідентифікація, робота з небезпечними предметами, евакуація. Результат – відточені навички, завдяки яким рятувальники швидко адаптуються до складних умов.

Шестиденна операція в мороз до -15 °C: що стояло на кону

Нещодавно Андрій Власенко у своєму інтерв’ю розповів про шестиденну підводну операцію в умовах морозу до -15 °C, виконану після ворожих ударів по об’єктах критичної інфраструктури. Завдання були чіткі й небезпечні, а їх успіх напряму впливав на безпеку і стабільну роботу енергетики. За результати цієї роботи учасників відзначено державними нагородами Указом Президента України Володимира Зеленського. Важливо, що йдеться не про одиничний подвиг, а про системну роботу, коли кожен крок під водою був продовженням рішень, ухвалених на березі. Цей досвід підсилив підрозділ і підтвердив: стандарти та взаємодія працюють навіть у найважчих умовах.

Нагороди за спецоперацію

• орденом Данила Галицького – Андрія Власенка;
• орденом «За мужність» ІІІ ступеня – Артема Орлова, Дениса Фролова та Михайла Хижняка;
• медаллю «Захиснику Вітчизни» – Антона Гайтана.

Правила, що зберігають життя

У роботі під водою вирішальними є регламенти: підготовка спорядження, чітке завдання, постійний контроль часу та глибини, а також виконання вказівок керівників операцій із поверхні. Саме це дозволяє мінімізувати ризики там, де випадковість здатна коштувати надто дорого. Служба Власенка – це про безпеку і командну злагодженість, у якій кожен знає межі власної відповідальності. Стабільність результату забезпечують не лише досвід, а й колективна пам’ять підрозділу: розбір місій, фіксація уроків, удосконалення процедур. У підсумку формується надійна здатність діяти швидко та виважено, навіть коли вода холодна, а видимість – мінімальна.

Коли завдання виконано, важливо проговорити деталі: що спрацювало, де були вузькі місця, як їх прибрати на майбутнє. Цей постійний цикл вдосконалення – частина професійної культури, яка підтримує високий рівень готовності підрозділу. Так з’являється впевненість: наступна місія буде ще більш зібраною і передбачуваною.

Погляд уперед: служба, яка триває

Випуск «Героїв» пропонує глядачеві бачити не лише кадри роботи у воді, а й логіку служби – підготовку, взаємодію, відповідальність. Це історія про підрозділ, який щодня утримує лінію безпеки там, де її не видно. Далі – навчання, тренування та готовність виходити на завдання, пов’язані як із пошуком і розмінуванням, так і з ліквідацією наслідків ударів по критичній інфраструктурі. Обережні прогнози говорять про те, що попит на компетентні підводні групи зберігатиметься, а стандарти – посилюватимуться. Історія Власенка – про сталість, коли робота триває і в мороз, і в темряві, і в умовах, де компромісу з безпекою не існує.

• Пріоритет на підвищення рівня підготовки водолазних підрозділів ДСНС.
• Посилена увага до завдань на об’єктах критичної інфраструктури.
• Безумовне дотримання процедур безпеки як ключ до стабільних результатів.

Точка повернення

Кожна підводна місія має свій час і місце завершення – момент, коли водолаз повертається на поверхню, а команда фіксує результат. Історія Андрія Власенка нагадує: за межами кадру стоїть системна праця, що поєднує досвід, підготовку і підтримку близьких. Цей баланс дозволяє вчасно приходити туди, де потрібна допомога, і робити свою роботу так, щоб завтра система працювала стабільно. Чи можна звикнути до холоду й невідомості? Можна навчитися з ними працювати – і саме це щодня доводять рятувальники ДСНС.