Понад 1340 пунктів незламності і 104 пункти обігріву: як Київ проходить найскладніші дні?

Зміст статті

Ранок у столиці починається зі звуку генераторів та пари, що здіймається з кухлів у чергах до наметів. На лівому березі, де темрява затримується довше, людей зустрічають рятувальники та волонтери – пропонують гарячі напої, зарядки для телефонів, ковдри. За тонкими стінками наметів дмухає вітер, та в середині тримається тепло і порядок. Тут чутно короткі розмови, де головне слово – допомога. Саме так тепер звучить Київ: у фактах, у цифрах, у відточеній роботі служб. І саме так місто проходить найважчі дні, не втрачаючи головного – взаємної підтримки та готовності діяти.

Мережа тепла під час відключень

Станом на 26 січня 2026 року у столиці працює понад 1340 пунктів незламності, про що в ефірі Громадського радіо поінформувала Директор Департаменту комунікації МВС України Мар’яна Рева. Паралельно підрозділи ДСНС України розгорнули 104 пункти обігріву на 70 локаціях Києва – переважно на лівому березі, де зараз найскладніша ситуація з тепло-, водо- та електропостачанням. Координація з місцевою владою дозволяє оперативно змінювати конфігурацію мережі й підсилювати райони з найбільшим попитом. На місцях працюють психологи, рятувальники, поліцейські – кожен знає свій відрізок відповідальності. Це не тимчасова акція, а системна відповідь на затяжні перебої. І поки енергетики відновлюють інфраструктуру, пункти беруть на себе функцію опорних точок повсякденного виживання.

За словами МВС, найбільше навантаження припадає саме на ті райони, де мешканці проводять доби без стабільного тепла. Тут пункти обігріву виконують подвійну роль: соціальну – як місце зустрічі та підтримки, і технічну – як простір для підзарядки зв’язку та отримання базових послуг. Усе це працює як один механізм, націлений на те, щоб пережити пікові навантаження без зайвої паніки.

Людяність у дрібницях: тепло, чай, підтримка

У кожному пункті відвідувачі можуть зігрітися, отримати психологічну допомогу від фахівців ДСНС та Національної поліції України, випити гарячі напої й залишити заявку на отримання гарячої їжі. До допомоги долучені партнери – Червоний Хрест та волонтерська організація World Central Kitchen, що забезпечують доставку обідів. Лише за одну добу роздано понад 6500 порцій – і ця цифра зростає щодня. Пріоритет – люди старшого віку та маломобільні мешканці, які часто не мають можливості дістатися інших сервісів. Заявки збирають на місці, аби формувати точні маршрути та своєчасно закривати потреби. Такий підхід дозволяє лікть-у-лікоть поєднати волонтерську гнучкість і державну відповідальність.

Пункти обігріву надають тепло, напої, психологічну підтримку і приймають заявки на гарячу їжу; за добу – понад 6500 порцій, з пріоритетом для людей поважного віку та маломобільних.

Окремо варто зазначити, що логістика харчування підлаштована під географію попиту. Чим більшою є віддаленість будинків чи тривалістю перебоїв у конкретному масиві, тим інтенсивніші доставки. У підсумку, це не разова акція, а маршрутна мережа, що реагує на динаміку міста і розподіляє ресурси туди, де вони потрібні найбільше.

Логістика гарячих обідів

Постачання їжі узгоджується між підрозділами на місцях і волонтерськими командами, які отримують списки потреб з пунктів. Завдяки цьому вдається уникати черг, а пріоритетні категорії отримують допомогу без затримок.

Намет як тимчасовий дім

На лівому березі діють два наметові містечка з ліжкомісцями – для тих, хто потребує домедичної допомоги або має відповідні медичні показання. До приїзду медиків люди можуть перебувати у пунктах обігріву ДСНС, де забезпечено базовий комфорт і спостереження. Паралельно, з огляду на напруженість ситуації, ухвалено рішення розгортати додаткові великі намети обігріву, розраховані щонайменше на 40 осіб. 25 січня ДСНС розгорнула два наметові містечка в Деснянському районі, зокрема на житловому масиві Троєщина, де навантаження на мережу особливо відчутне. Це рішення – спроба випередити попит і мати резерв місткості на випадок нових перебоїв. Містечка працюють як безпечні пункти тимчасового перебування, що дозволяє розвести потоки людей і зменшити ризики для найвразливіших.

На лівому березі розгорнуто два наметові містечка з ліжками; додаткові великі намети на щонайменше 40 осіб також вводяться за рішенням МВС.

Такий формат ефективний у багатьох кризових сценаріях: місця для сну, контроль температури, можливість оперативно передати людину медикам. Він доповнює стаціонарні пункти, створюючи запас потужності на пікові години доби та для районів, де комунікації відновлюються повільніше.

Порядок і охорона спокою

МВС також повідомляє про запровадження заходів з ефективної організації патрулювання у пунктах незламності та обігріву – працюють рятувальники та сили Національної поліції України за попередніми розрахунками. Наразі особового складу вистачає, сформовано резерви на випадок погіршення обстановки. Це означає, що точки допомоги залишаються безпечними просторами для родин із дітьми, літніх людей та тих, хто чекає на медиків. Патрулі координують людські потоки, щоб уникати тисняви, і підтримують порядок у вечірні години. Окремий блок уваги – превенція дрібних інцидентів та оперативний зв’язок з аварійними службами. Таке чергування дає змогу не лише зберігати спокій, а й швидко вирішувати непередбачувані ситуації.

Читайте також наші статті:

• Вакансії Національної гвардії України: де платять 27 000-127 000 і які підрозділи відкрили набір?
• 3007 нових випадків раку шийки матки: що стоїть за цифрами і як скринінг рятує життя

Станом на зараз особового складу рятувальників і поліцейських достатньо; резерви сформовані, у разі потреби можливе додаткове залучення.

Фактично йдеться про те, що кожен пункт – це не просто приміщення з генератором, а керована зона підтримки, де наявні контакти медиків, аварійних бригад і чергування відповідальних осіб. Це важливо, коли мова про десятки тисяч відвідувань за кілька днів.

Карта допомоги в кишені

Паралельно працює лінія 112, яка з 15 січня по всій Україні прийняла близько 40 000 звернень щодо постачання електроенергії, тепла, води та газу; у Києві зафіксовано 26 000 звернень. Якщо у вас немає тепла чи світла – телефонуйте 112: оператори підкажуть, де найближчий пункт незламності/обігріву або укриття. Якщо мобільний зв’язок відсутній, можна під’єднатися до Wi‑Fi та звернутися через застосунок 112 Ukraine. Так формується живий навігатор допомоги, що спрямовує інформацію і людей до найближчих ресурсів. Гаряча лінія з’єднана з підрозділами на місцях, тож запити не «зависають», а розподіляються за пріоритетом. У пікові години це критично: швидкий контакт часто означає швидке рішення.

112 підказує розташування найближчих пунктів і приймає звернення: по Україні близько 40 000 дзвінків, у Києві – 26 000 з 15 січня.

У поєднанні з локальними каналами інформування, це створює мережу, яка працює навіть тоді, коли частина комунікацій лежить. Ключ – синхронізація диспетчерів, оперативність і зрозумілий маршрут для кожного запиту.

Точки найбільшої концентрації

За даними МВС, найбільше пунктів іде на підсилення лівобережних масивів – там, де перебої з теплопостачанням тримаються найдовше. Маршрути доставки їжі та патрулювання відповідно зміщуються саме в ці райони.

Крок уперед: що зміниться завтра

Розгортання пунктів обігріву буде продовжуватися, адже попит залишається високим, а ситуація з електро- та теплопостачанням досі складна. Інфраструктура мережі коригується щоденно, і це безпосередньо залежить від темпів відновлення енергетики. За наявності резервів особового складу можливе швидке збільшення кількості точок у «гарячих» районах. Значну роль відіграє співпраця з волонтерами та міжнародними партнерами, які забезпечують гнучкість постачання їжі та речей першої потреби. Кінцева мета – зменшити шлях від потреби до допомоги, зробивши його максимально коротким і передбачуваним навіть у пікові години. Усе це – спільна стратегія міста, служб і громади.

• Поступове нарощування місткості пунктів та наметових містечок у районах найбільшої потреби.
• Оптимізація логістики доставки гарячих обідів і пріоритизація для вразливих категорій.
• Посилення патрулювання та наявність резервів персоналу для оперативного розширення.

Тепло як спільна справа

Київ сьогодні – це карта з точками, де в середині зими палає людське тепло. Понад 1340 пунктів незламності і 104 пункти обігріву на 70 локаціях тримають ритм міста і допомагають пройти найтемніші години без зайвих втрат. Пліч-о-пліч працюють рятувальники, поліцейські, медики та волонтери – і ця кооперація дає результат, який вимірюється тисячами зігрітих людей і понад 6500 порціями гарячої їжі за добу. Та головне – впевненість, що у разі потреби достатньо набрати 112 або підійти до найближчого пункту. Чи не в цьому і полягає міцність міста – в готовності дбати одне про одного, поки система повертається до звичного ритму?