До 04 лютого 2026 року: як подати кандидатуру до Експертної та Наглядової рад Національного музею Голодомору-геноциду

Зміст статті

Зимовий дедлайн підсвічує календар: до пізнього вечора 04 лютого 2026 року кожна заповнена заявка може стати важливим голосом у визначенні наукового та публічного курсу інституції пам’яті. Міністерство культури України оголосило, що прийом і відбір кандидатур до рад триває, і ця новина прозвучала як заклик до партнерства без кордонів. У центрі уваги – Національний музей Голодомору-геноциду, де рішення експертів і наглядових інституцій творять інфраструктуру пам’яті та довіри. Цей процес не про формальності – він про людей, які несуть відповідальність за знання, етику та публічність.

Відкрите вікно участі

Заявки на участь у формуванні рад музею приймаються до визначеного часу – до 04 лютого 2026 року, 23:59 за київським часом. Запрошення адресоване одразу кільком колам стейкхолдерів: українські та міжнародні інституції можуть пропонувати кандидатів і кандидаток, здатних підсилити музей науково, етично та організаційно. Сам формат оголошення підкреслює відкритість процедури: важлива не географія, а професійний рівень і спроможність діяти в інтересах суспільства, пам’яті та права.

Йдеться не про символічний жест, а про практичний механізм довгострокового врядування. Вимоги прописані чітко, термін – конкретний, а ціль – прозора: залучити фахівців, які допоможуть забезпечити стійкість наукової роботи та контроль за дотриманням ключових принципів діяльності музею.

Хто сформує науку: склад і роль Експертної ради

Експертна рада – постійно діючий консультативно-дорадчий орган, що координує наукову траєкторію музею: від дослідницьких програм до роботи з фондами, від експозицій до публікацій і методичного напряму. У її склад входять дванадцять позицій: шість експертів та/або науковців, запропонованих українськими громадськими об’єднаннями і науковими установами, та шість – від міжнародних організацій і/або міжнародних неурядових організацій та іноземних наукових установ. Така архітектура покликана звести в один простір різні наукові школи і досвіди, додаючи як академічної глибини, так і міжнародного масштабу.

Ключовим фільтром для всіх кандидатів є репутаційні та професійні критерії: бездоганна ділова репутація, високий суспільний авторитет і фахове визнання. Саме ці вимоги забезпечують, що наукові рішення спиратимуться на доказовість, прозорі методики та відкритість до рецензування, а музей уникає конфлікту інтересів і репутаційних ризиків.

Баланс і контроль: хто входить до Наглядової ради

Наглядова рада покликана контролювати роботу музею та його посадових осіб, дбати про баланс інтересів усіх стейкхолдерів і на захисті базових принципів діяльності стоїть послідовно. До її складу можуть увійти українські та міжнародні експерти й науковці, представники українських громадських об’єднань, міжнародних організацій і/або міжнародних неурядових організацій, а також громадських організацій закордонних українців, нащадки жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні та інші компетентні фахівці у сфері культури й політики національної пам’яті. Вимоги до кандидатів ідентичні: бездоганна ділова репутація, високий суспільний авторитет, безкомпромісна професійність.

Офіційний термін прийому заявок — до 04 лютого 2026 року, 23:59 за київським часом. Експертна рада — 12 позицій: 6 від українських інституцій і 6 від міжнародних.

Ця структура покликана гарантувати і підзвітність, і відкритий діалог з суспільством. У практичному вимірі вона означає регулярний моніторинг рішень, публічність підходів і відповідність принципам законності, незалежності, відкритості, прозорості, доступності, гендерної рівності, соціальної інклюзії та недискримінації.

Крок за кроком: як подати кандидатури

Подання реалізоване через онлайн-ансамбль з двох окремих форм. Щоб запропонувати кандидатів до Експертної ради, необхідно заповнити аплікаційну форму за адресою: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBHKWbVHr8BqpZWqlJBSzOysN-7OSPIXUIElGUpxmeReiX6Q/viewform. Для кандидатур до Наглядової ради використовується інша аплікаційна форма: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScadic2gnulA65dfd-O_mbgznLUHUTjTeS22z60voA8J57EsQ/viewform. Обидві ланки ведуть на офіційні форми збору даних, що забезпечує єдиний стандарт і однакові правила доступу.

Читайте також наші статті:

• Відокремлене розміщення в стаціонарі: як «безпечний простір» захищає найвразливіших і стримує інфекції?
• Підміна реальності: у мережі з’явилися фейкові майданчики, що маскуються під офіційні канали НГУ

З організаційних питань передбачено прямий контакт — телефон для довідок: (044) 272-48-07. Це дозволяє уточнити технічні деталі, перевірити коректність подання або отримати відповіді щодо формальних вимог у межах чинного оголошення.

Ключові вимоги до кандидатів

Для обох рад незмінними є критерії професійної доброчесності: бездоганна ділова репутація, високий суспільний авторитет і визнання у своїй сфері. Ці вимоги зменшують ризики упередженості та посилюють довіру до колегіальних рішень.

Міжнародний вимір пам’яті

Участь міжнародних організацій та іноземних наукових установ у формуванні рад створює рамку для ширшого діалогу про методики дослідження та репрезентації складних тем ХХ століття. Це не лише обмін підходами, а й спільна робота з етичними стандартами, які є чутливими у сфері національної пам’яті. Формула «6–6» в Експертній раді показує прагнення до балансу та співмірності голосів.

Для Наглядової ради участь громад закордонних українців і нащадків жертв Голодомору 1932–1933 років означає інклюзивність і безпосередній зв’язок з тими, хто зберігає родинні історії. Така присутність додає людського виміру до управлінських процесів і забезпечує чутливість до етичних викликів.

Що далі: дорожня карта обережних прогнозів

Прозора процедура подання і чіткі вимоги до кандидатів задають стандарт подальших кроків — від оцінки заявок до формування складу рад і запуску їхньої роботи на постійній основі. Від Експертної ради очікується системна координація досліджень, роботи з фондами та експозицій, що у підсумку формуватиме публічну історію музею. Водночас Наглядова рада має гарантувати верховенство принципів і баланс інтересів, зберігаючи довіру до інституції.

• Посилення наукової спроможності музею через залучення визнаних фахівців.
• Інституційний контроль і дотримання принципів публічності та доступності.
• Міжнародна співпраця як ресурс для методичної та етичної стійкості.

Пам’ять, яка об’єднує

Рішення про участь у відборі до рад музею — це не лише про регалії, а про готовність працювати для публічного добра і відповідальності перед суспільством. Формування складу рад — довгий і уважний процес, у якому кожна заява важлива своєю аргументованістю та відповідністю вимогам. Відбір триватиме у визначений термін, і саме зараз — слушний момент для тих, хто може і хоче додати свою експертизу.

Музей як інституція пам’яті працює на межі науки, етики та публічного інтересу. І від того, хто стане в його радах, залежить, як звучатиме голос цієї пам’яті завтра.