Хто керуватиме відновленням: у Франції представили Раду директорів Українського фонду культурної спадщини

Зміст статті

Париж зустрів цю новину в атмосфері великої розмови про майбутнє українських пам’яток: у межах Сезону України у Франції «Voyage en Ukraine» відбулася Зустріч високого рівня з питань культурної спадщини та архітектури. Саме тут віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна презентувала склад Ради директорів Українського фонду культурної спадщини. У залі прозвучали імена, що роками пов’язані з охороною спадщини, управлінням та фінансами, – вони формуватимуть рамку для рішень, які визначатимуть долю сотень культурних об’єктів. Презентація стала логічним продовженням міжнародної мобілізації довкола української культури, що триває від початку повномасштабної агресії. Подія не лише зафіксувала нову управлінську архітектуру Фонду, а й окреслила горизонти найближчих кроків. У центрі – прозорість, незалежність та партнерство, про які говорили як про безальтернативні стандарти роботи.

Рішення на перетині історії та майбутнього

Склад Ради директорів, представлений у Парижі, – це відповідь на потребу в стійкій інституційній рамці для відновлення пам’яток, пошкоджених війною. Рада директорів UCHF визначатиме стратегічні пріоритети, ухвалюватиме рішення щодо фінансування та формуватиме правила відбору проєктів, аби державні й міжнародні ресурси працювали максимально ефективно. За словами організаторів, модель управління Фонду спирається на міжнародні стандарти і передбачає розділення повноважень між інституційними органами та незалежними консультативними комітетами. Сама презентація у Франції підкреслила, що Україна вибудовує систему відновлення у партнерстві з провідними європейськими та світовими інституціями. Це рішення стало елементом ширшого міжнародного діалогу про захист культурної пам’яті під час війни. Від теперішніх рішень залежить, як саме пройде шлях від обліку руйнувань до відновлених фасадів, храмів, музеїв і бібліотек.

Оприлюднення складу Ради – не лише формальність, а вхідна точка для запуску механіки відбору та підтримки конкретних ініціатив. Цей орган нестиме відповідальність за те, щоб пріоритети були зрозумілими, а критерії – однаковими для всіх заявників. Саме через це склад був сформований із фахівців, які мають підтверджений досвід у сфері культурної спадщини, управління проєктами та фінансів. У підсумку від Ради очікують не гучних заяв, а системної роботи, що дозволить розгорнути відбудову на практичному рівні.

Імена, що змінюють правила гри

До Ради директорів увійшли представники провідних міжнародних і українських інституцій – від фондів охорони спадщини до органів державного управління. Нижче – імена, які формуватимуть стратегічні рішення Фонду, а також напрями, на які орієнтуватимуться майбутні грантові програми та відбір проєктів:

• Валері Фреланд, виконавчий директор Міжнародного альянсу з охорони спадщини (ALIPH);
• П’єр Ельбронн, генеральний інспектор фінансів Французької Республіки;
• Шарль Персонназ, директор Національного інституту спадщини Франції (INP);
• Александра Фібіг, менеджерка проєктів ALIPH та виконуюча обов’язки Виконавчого директора UCHF;
• Олена Ковальська, заступниця керівника Офісу Президента України;
• Олександра Ковальчук, заступниця директора Одеського художнього музею;
• Снежка Куедвліг-Михайлович, Генеральна секретарка Europa Nostra;
• Йоганнес Натан, Президент Центру допомоги мистецтву України (Ukraine Art Aid Center).

Окремо повідомлено, що розглядається кандидатура від Європейської комісії – це підсилить баланс інституцій і забезпечить ширший європейський погляд на відновлення. Такий склад має створити критичну масу експертизи, необхідну для складних технічних рішень – від консервації до розробки довготермінових програм реставрації. Разом із цим Рада працюватиме в дусі чітко прописаних процедур і публічності, що є ключовим запитом як всередині країни, так і серед партнерів.

Перша черга: понад 1 600 об’єктів спадщини

За рішенням урядової команди, перші завдання Ради директорів і майбутнього керівництва Фонду – відбір і фінансування проєктів відновлення з числа понад 1 600 об’єктів культурної спадщини, пошкоджених російською агресією. Йдеться про різні типи пам’яток – від музейних колекцій до архітектурних ансамблів – які потребують як невідкладної консервації, так і повноцінної реставрації. Для цього необхідні як прозорі критерії пріоритезації, так і синхронізація з місцевими громадами й центральними органами влади. Важливо, що рішення щодо фінансування мають бути не лише швидкими, а й обґрунтованими, із врахуванням експертних висновків і міжнародних норм збереження. Саме тому до робочих процесів залучатимуться консультативні комітети з експертної оцінки. Це дасть змогу мінімізувати ризики та підвищити якість реалізації, від підготовки кошторису до контролю виконання.

«Затвердження Ради директорів – важливий етап інституційного становлення Українського фонду культурної спадщини. Формуємо прозору, професійну та міжнародно визнану систему управління, яка дозволить ефективно залучати ресурси й ухвалювати незалежні ефективні рішення щодо відновлення культурної спадщини України. Наступним кроком стане оголошення відкритого конкурсу на посаду Виконавчого директора Фонду, призначення якого заплановане на березень цього року»

Читайте також наші статті:

• Вода, що лікує: як МВС і партнери застосовують дайвінг для реабілітації ветеранів
• Скільки техніки знищила Національна гвардія з початку 2026 року? Заява Ігоря Клименка у цифрах

Це формулювання визначає рамку найближчих кроків: відкритий конкурс на ключову управлінську посаду, після якого команда зможе розпочати перший цикл фінансування. Водночас ідеться про принципову позицію – рішення ухвалюватимуться незалежно, з опорою на експертизу та прозорі процедури. Для громад і інституцій культури це означає зрозумілий маршрут: подача – оцінювання – рішення – моніторинг – звітність. Сама система покликана відновити довіру до інструментів публічних і донорських фінансів у сфері спадщини.

Фонд, що працює за міжнародними правилами

Український фонд культурної спадщини задуманий як мультидонорська платформа, що об’єднує партнерів для збереження й відновлення історії, ідентичності та пам’яток України. UCHF зареєстрований у листопаді 2025 року в Брюсселі, Бельгія, співзасновники – ALIPH Foundation та Український центр культурних досліджень при Міністерстві культури України в межах діяльності Альянсу культурної стійкості. Така географія і структура підкреслюють відкритість до міжнародної кооперації та високі вимоги до управління. Модель Фонду включає органи стратегічного керування і незалежні комітети, покликані запобігати конфліктам інтересів і забезпечувати якісну експертизу. Саме поєднання управлінської дисципліни та фахової оцінки дає шанс швидко й відповідально реагувати на виклики відбудови. Для бенефіціарів це означає ясні правила гри, а для донорів – прозорі процеси.

Структура, що гарантує прозорість

Фонд діє за міжнародними стандартами управління і складається з Генеральної асамблеї, Ради директорів, а також консультативних комітетів з експертної оцінки проєктів відновлення, аудиту та етики й управління. Комітети готуватимуть висновки для рішень Ради, а також виконуватимуть функції контролю якості та доброчесності. Така конфігурація дозволяє відокремити політику від експертизи, а оперативність – від публічної підзвітності. У підсумку формується система стримувань і противаг, що відповідає очікуванням міжнародних партнерів і запиту українського суспільства на прозорість.

Європейський майданчик і залучення партнерів

Презентація в Парижі відбулася в символічному контексті Сезону України у Франції «Voyage en Ukraine», що посилює увагу до культурної теми на рівні європейських столиць. Раніше Тетяна Бережна презентувала Український фонд культурної спадщини на зустрічі високого рівня у Франції, підкресливши його стратегічну роль у відновленні. Повідомлення про те, що розглядається кандидатура до Ради від Європейської комісії, сигналізує про подальшу інтеграцію Фонду в систему європейських практик доброго врядування. Для України це інструмент не лише залучення фінансування, а й обміну методиками збереження, реставрації та моніторингу. Через таке партнерство відбудова має отримати міжнародні гарантії якості й сталості.

Попереду – конкурс і перші рішення

Наступним етапом стане оголошення відкритого відбору на посаду Виконавчого директора UCHF, призначення якого заплановано на березень. Водночас Рада готуватиме рамкові документи для запуску першої хвилі підтримки – критерії пріоритетності, процедури оцінювання, вимоги до звітування. Паралельно можуть бути підготовлені пілотні рішення для об’єктів, що потребують невідкладної консервації – аби не втратити ще більше. У міру формування команди Фонд перейде від презентацій до реалізації – із калькуляцією бюджету, календарем робіт і системою бенчмарків. Процес покликаний бути відкритим і прогнозованим, щоб кожен заявник розумів часові рамки та вимоги.

• Запуск відкритого конкурсу на керівну посаду і формування виконавчої команди.
• Затвердження критеріїв відбору і старт фінансування пріоритетних проєктів відновлення.
• Розширення партнерств для залучення ресурсів і технічної експертизи.

Камертон відновлення

Представлення Ради директорів у Парижі встановлює базову тональність майбутньої роботи Фонду – професійність, відкритість і відповідальність. За цими словами стоять імена, процедури та міжнародна підтримка, без яких системне відновлення неможливе. Далі – складна частина: перетворити ухвалені рамки на дієві механізми для сотень конкретних об’єктів. Чи стане нова архітектура управління інструментом довіри для суспільства й донорів – покаже найближчий цикл рішень і перші завершені проєкти. Але вже зараз зрозуміло: коло партнерів і засадничі правила визначено, отже час переходити від стратегій до реалізації.